покорителька

ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж.

Жін. до покори́тель.

Борис вже ж дійшов до висновку, По не має права знехтувати, може, навіть і випадковим поцілунком херувимистої покорительки точних наук, бо дівчата ніколи не розкидаються своїми поцілунками безпричинно (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. покорителька — покори́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. покорителька — -и. Жін. до покоритель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покорителька — ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до покори́тель.  Словник української мови в 11 томах