покрасивілий

ПОКРАСИВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до покрасиві́ти.

Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м’яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (Стельмах, II, 1962, 25).

Значення в інших словниках

1. покрасивілий — покрасиві́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. покрасивілий — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до покрасивіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрасивілий — ПОКРАСИВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до покрасиві́ти. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах