покраяний

ПОКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покра́яти.

На лісках, на стільницях, на садових столах сушились покраяні на кружальця яблука (Вільде, Сестри.., 1958, 371);

На низенькому столі.. лежали скибки покраяного господарем хліба (Іщук, Вербівчани, 1961, 15);

Хоч погано покраяний, та міцно зшитий (Укр.. присл.., 1955, 285);

Смужками вузенькими, латками перистими покраяний лан селянський (Вол., Самоцвіти, 1952, 10);

На всі сторони розлягалося покраяне неглибокими видолинками передосіннє поле (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 10);

Полум’я освітило покраяні зморшками матроські обличчя (Кучер, Голод, 1961, 122).

Значення в інших словниках

1. покраяний — покра́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покраяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покраяти. || покраяно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покраяний — ПОКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покра́яти. На лісках, на стільницях, на садових столах сушились покраяні на кружальця яблука (Ірина Вільде); На низенькому столі .. лежали скибки покраяного господарем хліба (А.  Словник української мови у 20 томах
4. покраяний — покра́яний порізаний (ст): Форма подання зимних паштетів є дуже ріжна. А саме: 1. просто з будиньової форми, политий ґаляреткою; 2. покраяний на гарні рівні скибки, прибраний ґаляреткою, майонезом, платками шинки, помідорами (Нова хата 1926)  Лексикон львівський: поважно і на жарт