покраяний
ПОКРА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покра́яти.
На лісках, на стільницях, на садових столах сушились покраяні на кружальця яблука (Ірина Вільде);
На низенькому столі .. лежали скибки покраяного господарем хліба (А. Іщук);
Хоч погано покраяний, та міцно зшитий (прислів'я);
Смужками вузенькими, латками перистими покраяний лан селянський (І. Волошин);
На всі сторони розлягалося покраяне неглибокими видолинками передосіннє поле (Ю. Бедзик);
Полум'я освітило покраяні зморшками матроські обличчя (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)