покулити

ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити.

— Гей, ти, неліпо якась! — крикнула Лесиха до невістки. — .. Вже тобі руки покулило, чи що? (Фр., І, 1955, 61).

Значення в інших словниках

1. покулити — Поку́лити: — покрутити, покорчити [14,I]  Словник з творів Івана Франка
2. покулити — поку́лити дієслово доконаного виду безос., діал.  Орфографічний словник української мови
3. покулити — -ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. покулити — ПОКУ́ЛИТИ, ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити. – Гей, ти, неліпо якась! – крикнула Лесиха до невістки. – .. Вже тобі руки покулило, чи що? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах