половинити

ПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, недок.

1. перех. Те саме, що переполови́нювати.

Вона прислала князеві письмо [лист], в котрім писала, що Павлушка щодня п’янствував і половинив гроші, котрі йому видавались на базар (Збірник про Кроп., 1955, 40);

*Образно. Він краще воліє бути самотнім, аніж обмежене і випадкове в житті щастя половинити між другом і собою (Ле, Міжгір’я, 1953, 28).

2. неперех., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.).

Вже половинили жнива, Не вийшла в поле удова, Бо на руках дитя вмирало (Нагн., Вибр., 1957, 138).

Значення в інших словниках

1. половинити — -ню, -ниш, недок. 1》 перех. Те саме, що переполовинювати. 2》 неперех., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. половинити — полови́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. половинити — ПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. що. Те саме, що переполови́нювати. Вона прислала князеві письмо [лист], в котрім писала, що Павлушка щодня п'янствував і половинив гроші, котрі йому видавались на базар (з мемуарної літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. половинити — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови