половинка

ПОЛОВИ́НКА, и, ж. Пестл. до полови́на 1.

Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві .. половинки (Мик., II, 1957, 191);

Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора у рот йому кладе. Потрошку та по половинці Пооддавали всі гостинці (Гл., Вибр., 1957, 208);

Вікно відскочило, вдарилось половинками в лутки, і в хату віллялось жовте каламутне світло (Коцюб., II, 1955, 173);

Дівчина випередила цього дивного відвідувача й покірно розчинила перед ним обидві половинки дверей у батькову кімнату (Ле, Міжгір’я, 1953, 57).

Значення в інших словниках

1. половинка — -и, ж. Пестл. до половина 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. половинка — полови́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. половинка — ПОЛОВИ́НКА, и, ж. Пестл. до полови́на 1. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві .. половинки (І. Микитенко); Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора у рот йому кладе. Потрошку та по половинці Пооддавали всі гостинці (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. половинка — Половинка, половиночка, -ки ж. ум. отъ половина.  Словник української мови Грінченка