полоняник
ПОЛОНЯ́НИК, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.).
— Тухольці полоняника візьмуть, а мене проженуть! (Фр., VI, 1951, 106).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЛОНЯ́НИК, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.).
— Тухольці полоняника візьмуть, а мене проженуть! (Фр., VI, 1951, 106).
Словник української мови (СУМ-11)