Значення в інших словниках
-
полоняник —
-а, ч., фольк., заст. 1》 Полонений (у 2 знач.). 2》 зах. Сірий ведмідь, що живе на полонинах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полоняник —
полоня́ник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
полоняник —
ПОЛОНЯ́НИК, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.). – Тухольці полоняника візьмуть, а мене проженуть! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
полоняник —
ПОЛОНЕ́НИЙ ім. (той, кого взято в полон), ПОЛОНЕ́НИК рідше, БРА́НЕЦЬ заст., поет., ПОЛОНЯ́НИК заст., ПОЛОНЯ́НИН перев. фольк.; ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ (під час війни); ЯЗИ́К розм. (від якого можна дістати потрібні відомості). — Тут колись велика битва була.
Словник синонімів української мови
-
полоняник —
ПОЛОНЯ́НИК, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.). — Тухольці полоняника візьмуть, а мене проженуть! (Фр., VI, 1951, 106).
Словник української мови в 11 томах
-
полоняник —
Полоня́ник, -ка м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Словник української мови Грінченка