полопатися
ПОЛО́ПАТИСЯ, ається, док., розм. Лопнути (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).
— Полопались балони. Купили балонів. Коротше кажучи, записав я на свій рахунок не багато, не мало — вісім тисяч триста карбованців (Кучер, Трудна любов, 1960, 240);
— Ото треба, щоб вони [мозолі] полопались. А тоді присип їх землею, і все буде гаразд (Ткач, Крута хвиля, 1956, 60);
// Потріскатися.
Суховій висмалює вологу, рве землю, земля полопалася, вивітрюється (Горд., Дівчина.., 1954, 52).
Словник української мови (СУМ-11)