полуничка

ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця.

— Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 85).

Значення в інших словниках

1. полуничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до полуниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полуничка — полуни́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. полуничка — ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця. – Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
4. полуничка — (-и) ж.; жрм; жарт.-ірон. Щось непристойне, пов'язане із сексом, еротикою або порнографією. У невеликому газетному дописі <...> п. Земляний примудрився зібрати більше "полунички", ніж п. Забужко у мемуарах, названих романом (М. Рябчук, Критика за п'ятою графою).  Словник жарґонної лексики української мови