полуничний

ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полуни́ця;

// Пригот. з полуниць.

Полуничне варення.

∆ Полуни́чне ми́ло — сорт туалетного мила, запах якого схожий на запах полуниць.

Материна рука пахла її улюбленим полуничним милом (Донч., Ю. Васюта, 1950, 98).

Значення в інших словниках

1. полуничний — -а, -е. Прикм. до полуниця. || Пригот. з полуниць. Полуничне варення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полуничний — полуни́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. полуничний — ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полуни́ця. Полунична плантація; // Пригот. з полуниць. Полуничне варення.  Словник української мови у 20 томах
4. полуничний — Полуни́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. полуничний — Полуничний, полунишний, -а, -е Клубничный.  Словник української мови Грінченка