Великий тлумачний словник сучасної мови

полуничний

полуни́чний

-а, -е.

Прикм. до полуниця.

|| Пригот. з полуниць. Полуничне варення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полуничний — полуни́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. полуничний — ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полуни́ця. Полунична плантація; // Пригот. з полуниць. Полуничне варення.  Словник української мови у 20 томах
  3. полуничний — Полуни́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полуничний — ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полуни́ця; // Пригот. з полуниць. Полуничне варення. ∆ Полуни́чне ми́ло — сорт туалетного мила, запах якого схожий на запах полуниць. Материна рука пахла її улюбленим полуничним милом (Донч., Ю. Васюта, 1950, 98).  Словник української мови в 11 томах
  5. полуничний — Полуничний, полунишний, -а, -е Клубничный.  Словник української мови Грінченка