получка

ПОЛУ́ЧКА, и, ж., розм. Заробітна плата.

Цього року з грішми і сівба пройшла легше. Ще й зосталося карбованців кілька, — доклали до них Артемову получку та й купили телицю (Головко, II, 1957, 398);

Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (Сос., II, 1958, 435);

// День одержання заробітної плати.

— Завтра неділя, а сьогодні в нас получка (Шиян, Гроза.., 1956, 38);

Береглася [Маруся], щоб хоч звідсіля хазяїн не вигнав. Часом на хліб до получки немає, а за підвал уже зарані сплатить (Головко, II, 1957, 440).

Значення в інших словниках

1. получка — Чую: суржик, суржик, суржик. А що воно таке? Біда наша. Доречно навести висловлювання видатного мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича: “Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. получка — -и, ж., розм. Заробітна плата. || День одержання заробітної плати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. получка — див. плата, платіж  Словник чужослів Павло Штепа
4. получка — полу́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
5. получка — ПОЛУ́ЧКА, и, ж., розм. Заробітна плата. Цього року з грішми і сівба пройшла легше. Ще й зосталося карбованців кілька, – доклали до них Артемову получку та й купили телицю (А.  Словник української мови у 20 томах
6. получка — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.  Словник синонімів української мови