поліняччя

ПОЛІНЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до поліня́ка.

— Як напалиш березовим поліняччям — один смак у хліба, а коли торфом, то вже не те (Гуц., Скупана.., 1965, 8);

*У порівн. — От коли б ви, Якиме Івановичу, були лікарем, я знаю,.. не лежали б отут [в санаторії] люди поліняччям (Збан., Сеспель, 1961, 79).

Значення в інших словниках

1. поліняччя — -я, с. Збірн. до поліняка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліняччя — поліня́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. поліняччя — ПОЛІНЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до поліня́ка. – Як напалиш березовим поліняччям – один смак у хліба, а коли торфом, то вже не те (Є. Гуцало); * У порівн. – От коли б ви, Якиме Івановичу, були лікарем, я знаю, .. не лежали б отут [в санаторії] люди поліняччям (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах