Словник української мови в 11 томах

полісяни

ПОЛІСЯ́НИ, ся́н, мн. (одн. поліся́нин, а, ч.; поліся́нка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся.

Чи полинути журавлем До озер лісових в Білорусь, — Полісянка листи мені шле: Жду у гості тебе, не діждусь (Нагн., Вибр., 1957, 292);

Ці намети з того полотна, Яке робиться з білого льону, Що росте у твоєму районі, Полісянко моя льняна (Вирган, В розп. літа, 1959, 15).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. полісяни — -сян, мн. (одн. полісянин, -а, ч.; полісянка, -и, ж.). Жителі або уродженці Полісся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полісяни — ПОЛІСЯ́НИ, ся́н, мн. (одн. поліся́нин, а, ч.; поліся́нка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся. Чи полинути журавлем До озер лісових в Білорусь, – Полісянка листи мені шле: Жду у гості тебе, не діждусь (М.  Словник української мови у 20 томах