полісяни
ПОЛІСЯ́НИ, ся́н, мн. (одн. поліся́нин, а, ч.; поліся́нка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся.
Чи полинути журавлем До озер лісових в Білорусь, — Полісянка листи мені шле: Жду у гості тебе, не діждусь (Нагн., Вибр., 1957, 292);
Ці намети з того полотна, Яке робиться з білого льону, Що росте у твоєму районі, Полісянко моя льняна (Вирган, В розп. літа, 1959, 15).
Словник української мови (СУМ-11)