поліфонічність
ПОЛІФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., муз. Властивість за знач. поліфоні́чний.
Поряд з поліфонічністю хорової фактури, з яскравим підголоском дуже часто зустрічаються пісні.., де всі голоси гармонічно підтримують ведучу мелодію (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 24);
*Образно. Літературі наших днів властиві глибинні пошуки думки й форми, тяжіння до філософічності й підтексту, поліфонічність стилю, розширення образної палітри й лексики (Літ. Укр., 11.VI 1965, 3).
Словник української мови (СУМ-11)