помана
ПОМА́НА, и, ж., діал. Мана.
— Знов — рука Єви. Знов і знов! Диявольська помана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 477);
*Образно. Ходив [Готліб] по покоях, мов яка помана, визираючи тілько, де би міг чого причепитися (Фр., V, 1951, 286).
Словник української мови (СУМ-11)