помана —
ПОМА́НА, и, ж., діал. Мана. – Знов – рука Єви. Знов і знов! Диявольська помана (О. Ільченко); * У порівн. Ходив [Готліб] по покоях, мов яка помана, визираючи тілько, де би міг чого причепитися (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
помана —
ПОМА́НА, и, ж., діал. Мана. — Знов — рука Єви. Знов і знов! Диявольська помана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 477); *Образно. Ходив [Готліб] по покоях, мов яка помана, визираючи тілько, де би міг чого причепитися (Фр., V, 1951, 286).
Словник української мови в 11 томах
помана —
Пома́на, -ни ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Словник української мови Грінченка