помана
ПОМА́НА, и, ж., діал.
Мана.
– Знов – рука Єви. Знов і знов! Диявольська помана (О. Ільченко);
* У порівн. Ходив [Готліб] по покоях, мов яка помана, визираючи тілько, де би міг чого причепитися (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)