помантачити

ПОМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. перех. Погострити мантачкою всі або багато кіс ( див. коса́²).

Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять,.. а в хаті й не думали прокидатися (Тют., Вир, 1964, 224).

2. перех. і без додатка. Мантачити якийсь час.

Раз по раз махаєш косою, помантачиш її трохи і знову косиш (Минко, Моя Минківка, 1962, 77).

Значення в інших словниках

1. помантачити — поманта́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помантачити — -чу, -чиш, док. 1》 перех. Погострити мантачкою всі чи багато кіс (див. коса II). 2》 перех. і без додатка. Мантачити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помантачити — ПОМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Погострити мантачкою косу (див. коса́²). Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, .. а в хаті й не думали прокидатися (Григорій Тютюнник). 2. Мантачити якийсь час. Раз по раз махаєш косою, помантачиш її трохи і знову косиш (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
4. помантачити — Помантачити, -чу, -чиш гл. Поточить косу мантачкою.  Словник української мови Грінченка