Словник української мови в 11 томах

померклий

ПОМЕ́РКЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до поме́ркнути і поме́ркти.

Мені не вільно мережать журбою померклі сни, бо чую клич: віддай для праці серед бою свої найкращі дні весни! (У. Кравч., Вибр., 1958, 106);

У виразі очей, трохи звужених і померклих, навіть промайнула тінь осуду (Гур., Друзі.., 1959, 34).

2. у знач. прикм. Який утратив яскравість, блиск; тьмяний.

Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Вовчок, І, 1955, 302).

3. у знач. прикм. Сумний, похмурий (про очі, погляд і т. ін.).

Вірний огир ледве дише: Зна, що згинути пора, І померклими очима На вояку позира (Щог., Поезії, 1958, 252);

Померклим поглядом вона обвела кругом хату… (Мирний, III, 1954, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. померклий — поме́рклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. померклий — Згаслий, змерклий; (погляд) потьмарений, примерклий; пор. ТЬМЯНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. померклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до померкнути і померкти. 2》 у знач. прикм. Який утратив яскравість, блиск; тьмяний. 3》 у знач. прикм. Сумний, похмурий (про очі, погляд і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. померклий — ПОМЕ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поме́ркнути і поме́ркти. Мені не вільно мережать журбою померклі сни, бо чую клич: віддай для праці серед бою свої найкращі дні весни!...  Словник української мови у 20 томах
  5. померклий — МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність..  Словник синонімів української мови
  6. померклий — Поме́рклий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. померклий — Померклий, -а, -е Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть.  Словник української мови Грінченка