помщатися

ПОМЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОМСТИ́ТИСЯ, мщу́ся, мсти́шся, док., за кого-що, на кому-чому, над ким-чим, кому і без додатка. Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися.

[Самрось:] Оженили мене і, як у того Самсона, половину сили відняли… От я й б’ю Зіньку, б’ю анахтему, на ній помщаюсь!.. (Кроп., II, 1958, 28);

[Настя:] За нещастя моїх дітей, за нещастя України! Я над вами помстилася! (Н.-Лев., II, 1956,468);

Свирид слухав мовчазний, .. не оповідаючи ні про свої муки, які вона завдала йому, ні про думку помститися на ній за зраду (Коцюб., І, 1955, 146);

Вона рішуче просила пустити її за лінію фронту, в партизани, дати їй можливість помститися за батька (Донч., Карб. камінь, 1946, 106);

Видко, хтось помстився — пустив «червоного півня» [панові] (Головко, II, 1957, 362);

Помстимось тиранові-катюзі! Кари, кари лютої панам! (Гонч., Вибр., 1959, 260);

*Образно. Кераміка, — напрочуд веселий матеріал, — помщається митцеві, який недооцінює його властивості (Літ. Укр., 2.II 1965, 3).

Значення в інших словниках

1. помщатися — помща́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помщатися — див. кривдити; мстити  Словник синонімів Вусика
3. помщатися — -аюся, -аєшся, недок., помститися, -мщуся, -мстишся, док., за кого – що, на кому – чому, над ким – чим, кому і без додатка. Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помщатися — ПОМЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОМСТИ́ТИСЯ, мщу́ся, мсти́шся, док., за кого – що, на кому – чому, над ким – чим, кому і без дод. Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися. [Самрось:] Оженили мене і, як у того Самсона, половину сили відняли...  Словник української мови у 20 томах
5. помщатися — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док.  Словник синонімів української мови