понавчатися

ПОНАВЧА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАУ́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось.

Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно… вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались (Кв.-Осн., II, 1956, 26);

Тільки й перейняла Мася від дівчат, що пісень понаучувалась (Свидн., Люборацькі, 1955, 43).

Значення в інших словниках

1. понавчатися — понавча́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понавчатися — -аємося, -аєтеся і понаучуватися, -уємося, -уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понавчатися — ПОНАВЧА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАУ́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось. Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно...  Словник української мови у 20 томах
4. понавчатися — Понавчатися, -чаємося, -єтеся гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.  Словник української мови Грінченка