понавішаний
ПОНАВІ́ШАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що понаві́шуваний;
// понаві́шано, безос. присудк. сл.
У палацах.. Понавішано всякої зброї (Граб., І, 1959, 173).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАВІ́ШАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що понаві́шуваний;
// понаві́шано, безос. присудк. сл.
У палацах.. Понавішано всякої зброї (Граб., І, 1959, 173).
Словник української мови (СУМ-11)