понадити

ПОНА́ДИТИ, джу, диш, перех. Док. до на́дити;

// Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з’являтися час від часу; принадити.

Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. понадити — пона́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понадити — -джу, -диш, перех. Док. до надити. || Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, кого, що. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понадити — Понадити, -джу, -диш гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка