поналатуваний

ПОНАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понала́тувати.

Та поночі в хаті як… Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (Тесл., З книги життя, 1949, 85).

Значення в інших словниках

1. поналатуваний — понала́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поналатуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поналатувати. || поналатувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поналатуваний — ПОНАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понала́тувати. Та поночі в хаті як... Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (А. Тесленко); // понала́тувано, безос. пред. На одязі у хлопця поналатувано великі латки.  Словник української мови у 20 томах