понамітаний
ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаміта́ти;
// понамі́тано, безос. присудк. сл.
Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього — понамітано білі шапки (Гуц., З горіха.., 1967, 157).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаміта́ти;
// понамі́тано, безос. присудк. сл.
Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього — понамітано білі шапки (Гуц., З горіха.., 1967, 157).
Словник української мови (СУМ-11)