Великий тлумачний словник сучасної мови

понамітаний

понамі́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понамітати.

|| понамітано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понамітаний — понамі́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понамітаний — ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаміта́ти; // понамі́тано, безос. пред. Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього – понамітано білі шапки (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
  3. понамітаний — ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаміта́ти; // понамі́тано, безос. присудк. сл. Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього — понамітано білі шапки (Гуц., З горіха.., 1967, 157).  Словник української мови в 11 томах