понапиханий

ПОНАПИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапиха́ти.

Чічі тілько мацає понапихані чимось кишені і в капоті, і в штанях, аж порозпирало (Ков., Тв., 1958, 179);

// понапи́хано, безос. присудк. сл.

Там — ціла вулиця кам’яних крамниць, де видимо-невидимо понапихано всякого краму (Мирний, II, 1954, 120).

Значення в інших словниках

1. понапиханий — понапи́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понапиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понапихати. || понапихано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понапиханий — ПОНАПИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понапиха́ти. Чічі тілько мацає понапихані чимось кишені (С. Ковалів); // понапи́хано, безос. пред. Там – ціла вулиця кам'яних крамниць, де видимо-невидимо понапихано всякого краму (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах