понапихати

ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь.

Буржуїв обступили тісніше, стали обмацувати: — А під шубами тут у вас що? Натуральні пуза чи, може, теж контрабанди понапихали? (Гончар, II, 1959, 74);

[Анна:] Січки я нарізала у заступника на машині, ну, та й сіна поза драбину понапихала (Фр., IX, 1952, 99);

// Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях.

Дід скаржився Дорошеві: — Не дитина, а зарізяка росте: повні стріхи понапихав оружія [зброї] (Тют., Вир, 1964, 324).

Значення в інших словниках

1. понапихати — понапиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понапихати — -аю, -аєш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. || Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понапихати — ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. [Анна:] Січки я нарізала у заступника на машині, ну, та й сіна поза драбину понапихала (І. Франко); – А під шубами тут у вас [буржуїв] що?...  Словник української мови у 20 томах