понапухати

ПОНАПУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі).

В баби Оришки понапухали щоки (Н.-Лев., IV, 1956, 200);

// Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь).

Люди понапухали від спання по повітках та клунях: неділенька свята — неробоча (Ю. Янов., І, 1958, 54).

Значення в інших словниках

1. понапухати — понапуха́ти 1 дієслово доконаного виду про частини тіла понапуха́ти 2 дієслово доконаного виду набрякнути — про багатьох  Орфографічний словник української мови
2. понапухати — -ає, -аємо, -аєте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі). || Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понапухати — ПОНАПУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі). В баби Оришки понапухали щоки (І. Нечуй-Левицький); // Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь). Люди понапухали від спання по повітках та клунях: неділенька свята – неробоча (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. понапухати — Понапухати, -хаємо, -єте гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.  Словник української мови Грінченка