поникнути —
пони́кнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поникнути —
див. поникати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поникнути —
ПОНИ́КНУТИ див. поника́ти².
Словник української мови у 20 томах
поникнути —
ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М.
Словник синонімів української мови
поникнути —
Поникнути см. поникати.
Словник української мови Грінченка