Значення в інших словниках понурити — пону́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови понурити — див. понурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови понурити — ПОНУ́РИТИ див. пону́рювати. Словник української мови у 20 томах понурити — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови понурити — Понурити, -рю, -риш гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв. Словник української мови Грінченка