поперечний
ПОПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Розташований поперек чого-небудь; протилежне поздовжній.
— Підведіться, матушко, бо ось-ось зараз буде поперечна борозна, — говорив погонич (Н.-Лев., III, 1956, 204);
На возі на поперечній дошці сидів старий Жменяк (Томч., Жменяки, 1964, 27).
2. Який рухається в напрямі поперек чого-небудь.
Поперечні хвилі захиталися, подалися назад і, стукаючись одна об одну, пішли собі вистрибом, попереджаючи одна другу (Мирний, IV, 1955, 316);
// Який здійснюється в напрямі поперек чого-небудь.
Першу поперечну культивацію провадять зразу ж після появи повних сходів бавовнику (Техн. культ., 1956, 254).
Словник української мови (СУМ-11)