попиряти

ПОПИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Пиряти якийсь час.

Попогнув [Дмитро] так молодого свого хребта, попиряв задушними літніми ночами ковші по трапах (Гончар, II, 1959, 9).

Значення в інших словниках

1. попиряти — попиря́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попиряти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Пиряти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попиряти — ПОПИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм. Пиряти якийсь час. Попогнув [Дмитро] так молодого свого хребта, попиряв задушними літніми ночами ковші по трапах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах