попихачка
ПОПИ́ХАЧКА, и, ж. Жін. до попи́хач.
— Легше б мені копать велику гору, ніж попихачкою бути свекрусі (Горд., II, 1959, 252);
— Панич у мене під п’ятою буде, з барині попихачку зроблю, все в маєтку по-своєму переставлю… (Гончар, Таврія, 1952, 360).
Словник української мови (СУМ-11)