попишнілий

ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попишні́ти.

— Твоя робота? — Ні, не моя, — сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Тют., Вир, 1964, 191).

Значення в інших словниках

1. попишнілий — попишні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попишнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до попишніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до попишні́ти. – Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах