попишнілий
ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до попишні́ти.
– Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до попишні́ти.
– Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)