Великий тлумачний словник сучасної мови

попишнілий

попишні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до попишніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попишнілий — попишні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до попишні́ти. – Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попишні́ти. — Твоя робота? — Ні, не моя, — сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Тют., Вир, 1964, 191).  Словник української мови в 11 томах