поплентати
ПОПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Те саме, що попле́нтатися.
Степан не постеріг, як підбилося сонечко, і поплентав додому вже так, як у пізнє снідання (Л. Янов., І, 1959, 275);
Михайлик покірно поплентав за мамою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 17).
Словник української мови (СУМ-11)