поплямкувати
ПОПЛЯ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок. Плямкати час від часу.
— Наш отець Микита, виглядаючи на те, що діється на кладовищі, тільки посмоктує, та поплямкує, та аж об поли б’ється руками (Кв.-Осн., II, 1956, 114).
Словник української мови (СУМ-11)