поповзки
ПО́ПОВЗКИ, присл., рідко. Те саме, що по́повзом.
[Керім:] Ш-ш… Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Баш, П’єси, 1958, 199).
Словник української мови (СУМ-11)ПО́ПОВЗКИ, присл., рідко. Те саме, що по́повзом.
[Керім:] Ш-ш… Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Баш, П’єси, 1958, 199).
Словник української мови (СУМ-11)