Словник української мови в 11 томах

поповзом

ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи.

Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу — на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Смолич, Мир.., 1958, 236);

*Образно. Йому нелегко. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика. А скільки таких, що живуть, аби жити, поповзом… (Жур., Вечір.., 1958, 172);

Для підземних жителів і працівників [підпільної друкарні] зник розподіл доби на день і ніч, а з тим вони втратили і саме відчуття часу. Хвилини то тяглись якось «поповзом», то, навпаки, ціла доба пролітала в швидкій праці, неначе одна година (Смолич, V, 1959, 385);

// Повільно тягнучись по якійсь поверхні.

Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поповзом — по́повзом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поповзом — ПОПОВЗКИ, пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі.  Словник синонімів Караванського
  3. поповзом — присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. || Повільно тягнучись по якійсь поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу – на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. поповзом — ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків.  Словник синонімів української мови
  6. поповзом — По́повзом, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поповзом — Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.  Словник української мови Грінченка