поповзом

ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Поліцаї припинили стрілянину й почали підкрадатися до нього повзком (Д. Бедзик); (Керім:) Ш-ш... Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Я. Баш).

Значення в інших словниках

1. поповзом — по́повзом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поповзом — ПОПОВЗКИ, пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі.  Словник синонімів Караванського
3. поповзом — присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. || Повільно тягнучись по якійсь поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу – на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. поповзом — По́повзом, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу — на голосіївську сторону...  Словник української мови в 11 томах
7. поповзом — Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.  Словник української мови Грінченка