попокопати
ПОПОКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Копати багато разів, тривалий час.
— А я її [землю] і вподовж попоміряв і вглиб попокопав. Грудьми, животом відчував її (Мушк., Чорний хліб, 1960, 58).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПОКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Копати багато разів, тривалий час.
— А я її [землю] і вподовж попоміряв і вглиб попокопав. Грудьми, животом відчував її (Мушк., Чорний хліб, 1960, 58).
Словник української мови (СУМ-11)