поправлений
ПОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попра́вити.
Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Коцюб., III, 1956, 205).
2. у знач. прикм. Який поправився, зміцнів, погладшав.
Оксана з Гадяча приїхала дуже поправлена, я її ще такою й не бачила досі (Л. Укр., V, 1956, 378).
Словник української мови (СУМ-11)