поправка
ПОПРА́ВКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що ви́правлення.
Сам учитель не зважився перебивати мене поправками, а я вимахував руками, показував на обличчі страждання хлопчика (Сміл., Сашко, 1957, 34);
З блискавичною швидкістю полетіло перо по папері, заповнюючи вузькі паски рівним, чистим письмом, без перекреслень і поправок (Фр., VI, 1951, 259);
Тарас Григорович зробив іще якусь поправку в Катинім малюванні (Ільч., Серце жде, 1939, 99);
// на що. Уточнення з урахуванням чого-небудь.
Загальна політика заробітної плати повинна бути надалі спрямована до більшого або меншого вирівнювання середньої заробітної плати у всіх галузях промисловості, з необхідними поправками на середню кваліфікацію (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 212);
Не буде перебільшенням сказати, що в космосі людина вела цілком земний спосіб життя з маленькою поправкою на невагомість (Веч. Київ, 18.III 1962, 2).
◊ Вно́сити (внести́) попра́вки (попра́вку):
а) робити виправлення, уточнення.
Як правило, Франко вносив багато мовностилістичних поправок, а іноді й зовсім переробляв композицію творів, готуючи їх до повторних видань (Мовозн., XIII, 1955, 87);
— Резолюцію схвалено. Тепер вносимо тільки поправки… (Смолич, Мир.., 1958, 237);
Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Л. Укр., V, 1956, 204);
Досвід перших польотів навколо планети вніс поправки в підготовку космонавта Три. Були знайдені нові способи тренувань, що зміцнюють вестибулярний апарат (Рад. Укр., 12.VIII 1962, 3);
б) змінювати що-небудь.
Мріяв і я в дитинстві про безкозирку з чарівною стрічкою, про чорний «кльош» .. Та життя, як це часто буває, внесло поправки в мої мрії (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 64).
2. Дія за знач. поправля́ти 3.
Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів, елеваторів і т. ін. (Л. Укр., V, 1956, 253);
Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Мирний, IV, 1955, 246).
3. Дія і стан за знач. поправля́ти 4 і поправля́тися 4.
Розумію, що до поправки [В. М. Гнатюка] ще далеко, а все чогось мені було так приємно, наче я сам одужав (Коцюб., III, 1956, 444);
То був матрос на поправці після поранення Тимофій Гречка (Смолич, Мир.., 1958, 184);
І хто вигадав ці години відпочинку, і хто підказав мамам, що саме в той час, коли людина лежить, на неї находить поправка і здоров’я? (Збан., Мор. чайка, 1959, 75);
Уже скоро будемо звідси вирушати, а ти, замість поправки, ще дужче схуд (Шиян, Гроза.., 1956, 689).
Іти́ (піти́) на попра́вку, безос. — поправлятися (у 4 знач).
Весною було дуже захорувала [Оксана] на нерви.., але все-таки вже йде на поправку (Л. Укр., V, 1956, 415);
Веселіше глянула на світ божий Уляна. Дворові жінки утішають її, — а може дасть бог воно оце піде на поправку (Мирний, І, 1954, 305).
Словник української мови (СУМ-11)