поприкладати

ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Гр.);

Гоїв його Гара-сим Савчук — ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав,.. ну й за тиждень він здоровий був, — от що! (Гр., II, 1963, 486).

Поприклада́ти печа́тки — те саме, що Поста́вити печа́тку (в багатьох місцях, на багатьох документах і т. ін.) ( див. поста́вити).

Харитін позамикав хати ще й печатки поприкладав (Н.-Лев., III, 1956, 61);

Поприклада́ти ру́ку (ру́ки) до чого — те саме, що Прикла́сти ру́ку (ру́ки) (про всіх або багатьох) ( див. рука́).

— Та щоб до того «прошенія» всі поприкладали руки, геть усі, ціла громада (Коцюб., І, 1955, 114).

2. перев. у сполуч. із сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого-небудь.

Тільки зачепи її, так разом як залящить [Настуся], затріщить, загомонить.. і таких прикладок поприклада, що й не додумаєшся, відкіля вона усього набралася (Кв.-Осн., II, 1956, 471).

Значення в інших словниках

1. поприкладати — поприклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприкладати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 перев. у сполуч. зі сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприкладати — ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Б. Грінченка); Гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав, ..  Словник української мови у 20 томах
4. поприкладати — Поприклада́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  Словник української мови Грінченка