поприкладати

поприклада́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях.

2》 перев. у сполуч. зі сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. поприкладати — поприклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприкладати — ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Б. Грінченка); Гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав, ..  Словник української мови у 20 томах
3. поприкладати — ПОПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прикласти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Поприкладала до чиряків печеної цибулі (Сл. Гр.); Гоїв його Гара-сим Савчук — ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав,..  Словник української мови в 11 томах
4. поприкладати — Поприклада́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  Словник української мови Грінченка